Програма кандидата

Передвиборча програма

кандидата в Народні Депутати до Верховної Ради України

по 117 одномандатному виборчому округу Мачеус О. В.


Найбільшою вадою чинного державного будівництва є відсутність узаконеної й усвідомленої ідеології державотворення, яка покликана визначати моральні орієнтири в суспільстві та шляхи їх досягнення. А це означає, що немає чітко окресленої, привабливої для більшості громадян мети, програмних напрямників і пріоритетів державного будівництва, немає ідейно-політичної структуризації політикуму та суспільства, цілеспрямованої державницької політики, політичної перспективи і поняття про політичне добро і зло, а отже – немає об’єктивних і суспільно вагомих критеріїв оцінення діяльності громадян, політикуму, усіх гілок, структур та суб’єктів влади. Жодна з владних політичних сил не виконує декларованих передвиборчих обіцянок та партійних програм. На практиці вони “роблять і кажуть те, що вигідно і зручно зараз” і не дотримуються об*єктивно вмотивованих сталих політичних принципів.

Другою проблемою є те, що в основу українського державотворення від самого початку були закладені й узаконені здебільшого запозичені доктрини, а не ідея державності української нації – не українська національна ідея. А доки не буде вирішене головне політичне прагнення українського народу – створення Української Самостійної Соборної Держави, – доти, як переконує наша і світова практика, є і буде неможливим вирішення виключно на користь українського народу всіх інших проблем (політичних, економічних, соціальних, правових, конфесійних, мовних, освітніх, культурних, екологічних тощо).

Третя проблема – воля українського народу не стала визначальним чинником, а сам він – головним суб’єктом державної політики, відсутня методика надійного контролю громади за діяльністю своїх обранців і посадових осіб. Є невідкладна потреба у створенні всеохопної системи українського національного народовладдя, територіальних громад передусім через суттєве розширення сфери виборності вільних людей в державному та місцевому управлінні.

Боротьба за владу досі не стала боротьбою за Україну – за відродження, розвиток і добробут української народу, за її самоутвердження у всіх без винятку сферах життя, за державне гарантування її гідного майбутнього.

Моя мета – реалізація української національної ідеї, здобуття, закріплення і розбудова Української Соборної Самостійної Держави – держави української нації на українських землях, яка б забезпечила українському народові сталий розвиток, усім громадянам України – всебічну Свободу, Справедливість та Добробут.

 

І. Ідейно-світоглядові засади

Непроминуще гасло: “Бог і Україна!”

Бог: Метою людського існування є шлях до Бога – інакше людина, суспільство, держава деградують, вироджуються і занепадають. “Дорога до Бога лежить через Батьківщину” (Ю.Вассиян). Саме віра в Бога стимулює нас до боротьби за Свободу та національну державність України.

Україна: Всемогутній Господь створив нас українцями, українською нацією, і хай святиться та буде воля Його на віки віків. Тільки у власній національній державі українці можуть зберегтися українцями і християнами, а Україна – Україною. І тому Україна для нас – понад усе! Захищаючи Україну, прагнучи створити українську національну державу, ми обстоюємо не тільки свої національні права, а передусім – Божу волю. І тому – з нами Бог!

Державність: Пвідневільний народ, котрий не має своєї держави, не може діяти ані за законами Божими, ані за власними: він приречений жити так, як диктує йому той, хто його поневолив. А тому боротьба за державність нації, України – це наш християнський і національний обов’язок.

Наш обов’язок: культивування і реалізація української національної ідеї – ідеї державного утвердження української нації, створення української національної держави із дієвою системою українського народовладдя.

Національна ідея – це ідеологічна формула, яка виводиться не тільки з актуальних проблем суспільства, але й із постійних інтересів народу, надихає його на досягнення найбільш загальної, головної і визначальної мети, якій підпорядковується вирішення поточних проблем, і здійснення всіх прагнень та задумів народу, і його буття в часі і просторі. Геніальне поетичне формулювання української національної ідеї дав Тарас Шевченко: “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. Будь-яка підміна цієї ідеї чимось іншим – це свідомий чи несвідомий злочин проти України.

Національна держава – це суспільно-політична система, створена народом для вирішення життєво вагомих проблем, реалізації своїх інтересів і забезпечення свого майбутнього. Такою державою покликана керувати обрана народом національна влада.

Національна влада – це влада, яка є носієм національної ідеї народу та діє в інтересах не тільки якогось класу чи соціальної групи, а в ім’я всієї нації.

Національне народовладдя – узаконена система визначальної ролі корінного народу в державному будівництві та функціонуванні держави через своїх обранців – носіїв національної ідеї цього народу.

Моя ідеологія: український націоналізм – ідеологія захисту, збереження і державного утвердження українського народу; це Ідея та Чин в ім’я України.

Моя боротьба: за владу українського народу, а не за владу над народом.

Мої принципи: Як не я – то хто? Як не тепер – то коли? Як треба – то можливо!

 

Наше ставлення до громадян інших національностей:

- братерське – до тих, хто разом з нами бореться за українську національну державу;

- толерантне – до тих, хто позитивно ставиться до нашої боротьби за право бути господарями своєї долі на своїй землі. “Нам усім тут вистачить місця” (С.Бандера);

- вороже – до тих, хто протидіє процесам українського національного відродження і державотворення.

Наші вороги: імперіалізм, шовінізм, комунізм, нацизм, ксенофобія, антисемітизм, космополітизм, глобалізм, псевдонаціоналізм і все те, що протидіє побудові української національної держави.

Наше завдання:здійснити якісні, революційні зміни в інтересах українського народу.

Наше переконання: доки український народ не вирішить своєї головної проблеми – не створить власної національної держави, не узаконить свого права творити державу, формувати і контролювати владу, – доти жодну його проблему не буде вирішено на його користь.

 

ІІ. Політично-програмові засади

1. Український шлях.

Українська Національна Революція оголила запит на якісну зміну системи влади на основі української національної ідеї.

Досі суть пропозицій кожної влади зводилась до того, щоб за будь-яку ціну утриматись при владі, зберегти нинішню систему грабунку народу і країни, не допустити до повномасштабного відродження і політичного самоутвердження справжнього господаря України – української нації. Внаслідок цих дій влади Україна з найбільш перспективної пострадянської держави перетворилася на зубожілу неоколонію третього світу.

Українському суспільству мають бути представлені не чергові псевдоопозиційні обіцянки, а щось абсолютно інше. Наша програма сутнісно органічна, бо пропонує щось якісно нове в сучасній українській політиці: українську національну ідею як віковічну мету української нації та український шлях до цієї мети.

Український шлях – це продовження багатовікової ідейно-політичної боротьби за реалізацію української національної ідеї. Це боротьба за державне самоутвердження українців у всіх сферах життя. Це боротьба за якісно іншу систему влади – за українську національну державу. Це боротьба за українське національне народовладдя, за якого владу формує, контролює і змінює виключно український народ, згуртований під прапором української національної ідеї. Це боротьба за те, щоб кожні вибори були змаганням ідей і програм національного державотворення, а не бажанням всістися на шию народові. Це боротьба за виконання заповітів наших предків, за достойне життя сучасників, за гідне майбуття нащадків.

Український шлях – це боротьба не за чергового обіцяльника чи зграю обіцяльників, а заУкраїнську Соборну Самостійну Державу– за українську Україну.

2. Національна держава.

Українська національна держава – це природне прагнення кожного розвиненого народу, це завершення його політичного самоутвердження, внаслідок якого він стає повноправним і єдиним господарем своєї долі на своїй землі, своєї держави і влади в ній, своєї країни і всіх її ресурсів.

Українська національна держава – це політичний утвір українського народу на його власній території для державного забезпечення своїх інтересів у всіх сферах життя та для гарантованого відродження і розвою.

Українська національна держава – це політична система, у якій влада є носієм національної ідеї та послідовним захисником інтересів свого народу – як у самій країні, так і на міжнародній арені.

Українська національна держава – це невпинний, організований і потужний вплив на владу через всеохопний механізм народовладдя, який гарантує українцям, що кожна влада буде діяти тільки в межах українських національних цінностей та інтересів, – в іншому разі негайно перестане бути владою.

Українська національна держава – це держава, соціально-економічна політика якої здійснюється за формулою: “Від створення і зміцнення української національної держави – через захист економічних інтересів нації – до заможності кожного громадянина”.

Українська національна держава – це держава, де головним і визначальним критерієм оцінення діяльності кожного громадянина є добро нації.

Українська національна держава – це держава, у якій громадяни інших національностей визнають корінний народ господарем країни, мають не тільки рівні з ним права, але й обов’язки, знають і поважають його мову, закони та історію, мають необхідні умови для свого національного збереження і розвою, виступають повноважними представниками культури свого народу.

Українська національна держава – це та держава, яка діє в ім’я всіх мертвих, живих і ненароджених, в Україні і не в Україні сущих українців та всіх чесних громадян України.

3. Українське національне народовладдя.

На сьогодні реальної влади народ не має і на процеси державотворення не впливає. Наша мета – перетворити Україну в українську національну державу із реальною системою народовладдя та невпинно розширювати владу громади в усіх сферах суспільного життя. Ми зобов’язані запобігти тому, щоб влада не була закритою системою, яка тяжітиме до замикання в собі, орієнтуватиметься на особисті інтереси та діятиме на власну користь.

Влада повинна перебувати під пильним щоденним контролем і тиском об’єднаного національною ідеєю народу – через всеохопну систему народовладдя.

4. Внутрішня політика.

Завданням внутрішньої політики має бути створення і розбудова якісно іншої – нової української національної держави, політична структуризація суспільства за ставленням до мети державотворення і консолідація громадян під прапором української національної ідеї.

Внутрішня політика держави повинна бути спрямована на реалізацію української національної ідеї та системи народовладдя в усіх без винятку сферах суспільного життя.

5. Національна безпека й оборона.

Більшість сучасних політичних сил бачать гарантії безпеки держави тільки в міжнародному визнанні України, у її членстві в європейських та світових структурах, у партнерстві межах НАТО, СНД, ЄЕП, ЄС тощо. Це небезпечна і згубна для України політика. Вона базується на свідомому чи несвідомому змішуванні понять “безпека нації” (усунення всього, що заважає всебічному відродженню, розвитку і державному самоствердженню української нації), “національна безпека” (протидія внутрішнім і зовнішнім чинникам, які суперечать інтересам української нації у всіх сферах життя і загрожують її майбутньому) та “безпека держави” (надійне забезпечення держави від можливої агресії, окупації та спроб антиконституційної зміни влади).

Насправді надійно гарантувати безпеку України може тільки український народ, об’єднаний українською національною ідеєю, і тільки у власній українській державі. Якщо влада не виявляє і не усуває ворогів нації та держави, –  вона сама є ворогом нації та держави.

6. Економічна політика.

Економіка – це система забезпечення матеріальних інтересів тих, кому належить влада. У розвинених національних державах народ виборов собі значну частину влади, а з нею – і право на значну частку в розподілі прибутків від економічної діяльності.

В Україні економіка ідеально працює на забезпечення матеріальних інтересів людей влади і пов’язаних з нею через корупцію внутрішніх і зовнішніх хижаків.

Наша економіка не тільки не забезпечує матеріальних інтересів українського народу, але й перетворена в досконалу систему грабунку народу та держави і є провідним чинником нищення української нації. Можна виокремити кілька спільних рис, що обєднують чинну владу і опозицію. Найперше – це тяжіння вирішувати кризові ситуації через грубе адміністративне втручання. Друге – сприяння імпорту на шкоду національному виробникові. Третє – використання зовнішніх заощаджень на потреби “проїдання”. Четверте – управління державним бюджетом в “ручному режимі”. П’яте – однаково негативне ставлення та нерозуміння ролі малого бізнесу в державотворчому процесі.

Інша проблема полягає у великому бізнесі, який є неукраїнським (йдеться передусім про світогляд) та недержавницьким у ставленні до країни і її громадян. Абсолютна більшість його представників розглядає Україну та українців виключно як територію і «населення» для отримання вищої норми прибутку.

Ключем до перетворення економіки в систему забезпечення матеріальних інтересів народу є лише українська національно-державотворча політика: створення власної української національної держави. Економічна політика повинна будуватися і розвивається за формулою: “Від створення й утвердження української національної держави – через державний захист економічних інтересів українського народу – до добробуту кожного громадянина”.

7. Соціальна політика.

Гарантом ефективності та перспективності соціальної політики і захисту громадян є українська національна держава. В основу соціальної політики покладаємо принципи національної солідарності, справедливості та відповідальності у взаєминах громадян із державою, власників із найманими робітниками, працездатного та непрацюючого населення. Обіцянки вирішити нинішні соціальні проблеми народу без створення української національної держави – це відверто антиукраїнське політичне шахрайство.

8. Аграрна політика.

Село – це не тільки продуцент товарного хліба і не лише виробник сировини для міської харчової промисловості, як вважають і влада, і опозиція. Українське село – сформована за тисячоліття ефективна й унікальна система всебічного матеріального і духовного життєзабезпечення, національного людинотворення і націозбереження, Не може бути “неперспективних” сіл: кожне з них – це частка українського національного світу і кожне необхідне нації. Відроджувати, розвивати та зберігати треба кожне село – не лише як виробничу одиницю, а передусім як живу й незамінну клітину національного організму.

Українське село може успішно розвиватися тільки в українській національній державі. Уся державна політика щодо села повинна бути спрямована на його збереження, відродження і всебічний розвиток, на створення таких умов, щоб не тільки припинилася міграція з села, але й почався зворотний процес – повернення колишніх селян і переселення в село частини мешканців міст. Саме за сприяння цим процесам і потрібно оцінювати аграрну політику влади.

9. Освіта.

Система освіти в Україні потребує докорінних змін, які мають відповідати українській національній ідеї, нести в собі нові одухотворені смисли. Метою освітньої системи України має ста

Языковые настройки

Pages
страницы документа